Після огляду у блозі альбому "Hurry Up Tomorrow" і згадку серіалу "The Idol" Абеля (The Weeknd) Тесфає, ми отримали чергу прохань розповісти більше про серіал канадського артиста.

Музичні відео The Weeknd відзначаються кінематографічністю та глибоким символізмом. Його роботи часто порівнюють із фільмами Девіда Лінча та Стенлі Кубрика через їхню атмосферність та візуальний стиль. Крім того, вплив неонуарного кіно та естетики 80-х років помітний у його відеороботах, що додає їм унікального шарму. Сьогодні розглянемо істрію свторення і вплив серіалу на сучасну культуру.

Серіал починається майже одразу з демонстраціі роботи сучасного шоубізнесу, де юридичні зобов'язання стикаються із методами заробляння грошей "старою школою". Чому майже одразу? Тому що серіал починається і закінчується поглядом камери у стилі Кубріка, фокусуючи увагу глядача у вільний простір, щоб він замислився: в початку, а що ж саме йому зараз належить побачити і що ж він щойно побачив – у кінці.

Ідея створення «Ідола» виникла у Абеля Тесфає, який прагнув показати темний бік музичної індустрії та дослідити, як слава впливає на особисте життя артистів. Співпраця з Семом Левінсоном, відомим за серіалом «Ейфорія», надала проекту глибини та сміливості у висвітленні складних тем. Левінсон відомий своїм унікальним підходом до розкриття персонажів та їхніх внутрішніх конфліктів, що відобразилося і в «Ідолі». Левінсон взяв на себе режисерські обов'язки після відходу режисерки Емі Сайметц (яка планувала показати історію у «культовому» аспекті героїні з феміністичної точки зору), що призвело до значних змін у сюжеті та акцентах серіалу. Зокрема, було вирішено зосередитися не тільки на історії кохання з більш відвертим сексуальним контентом, а й більш драматичній стороні роботи музичної індустрії.

Лілі-Роуз Депп (донька Джонні Деппа і Ванесси Параді) була обрана на роль Джоселін, головної героїні серіалу. Її кастинг був зумовлений не лише акторськими здібностями, але й здатністю передати складність та вразливість персонажа, який перебуває під тиском музичної індустрії. Депп вдалося втілити образ молодої жінки, яка балансує між бажанням успіху та особистими демонами.

Абель Тесфає виконав роль Тедроса, лідера сучасного культу та власника нічного клубу. Його участь у проекті не обмежувалася лише акторською грою; як один із творців серіалу, Тесфає привніс у нього свій досвід та бачення музичної індустрії. Його персонаж – маніпулятивний та харизматичний лідер, який впливає на Джоселін, відкриваючи перед нею темні аспекти слави та успіху.

Вибір акторів для другорядних ролей є сильною стороною серіалу: актори яскраво передають образи, втілюючи сценарні архетипи. Крім того, "підопічні" головного героя насправді талановиті артисти і є окремим відкриттям під час перегляду.

Цікавим є погляд головного героя Тедроса на те, хто такий артист і чим насправді має бути його творчість. Крізь призму Тедроса, Анабель Тесфає показує те, про що можна уривками почути у деяких його інтерв'ю: справжній артист насправді не є людиною, справжній артист не належить собі – він належить людству. Справжня творчість потребує повної віддачі, якщо потрібно – змін, переродження, жертв. Це перекличується із останніми інтерв'ю Тесфає напередодні виходу альбому "Hurry Up Tomorrow", де Анабель каже про необхідність завершення проекту The Weeknd, заради створення котрого було витраченого багато фізичного і ментального здоров'я.

Прем'єра «Ідола» відбулася на 76-му Каннському кінофестивалі у травні 2023 року, де серіал отримав неоднозначні відгуки. Критики відзначали сміливість у висвітленні тем, але також широко критикували надмірну сексуалізацію та наче відсутність глибини у сюжеті. Рейтинги на профільних ресурсах невисокі мають на «загалом несприятливі відгуки».

Чи відповідає це дійсності? Це відповідає погляду критиків, а точніше відповідає запиту "середнього" глядача платформ, на яких вийшов серіал, для яких і працюють ці критики. Бачити яскраво і у фарбах протягом декількох годин, як виглядає розкішне життя окремих людей, і що люди так можуть займатися сексом на тій самій планеті, де глядачі із 8:00 до 17:00 ходять на свою неулюблену роботу, а ввечері дивиляться серіал за вечерею – це може викликати суперечності (а може і обурення) всередині такого "середнього" глядача. А щодо сексуалізації – тим самим "середнім" глядачам нічого не заважає одночано із тим бути відвідувачами Pornohub і Redtube. Це така собі форма святенництва (ханжества) початку XXI сторіччя.

Після підняття хвилі критики Лілі-Роуз Депп повідомила, що все ще любить «The Idol», незважаючи на негативну реакцію: «Це нормально, що він не для всіх. Ми завжди знали, що комусь він не сподобається, а для когось це буде занадто».

Абель Тесфає також висловився про серіал, зазначивши, що, хоча він пишається «Ідолом», сприйняв критику як частину навчального процесу та не сприймає її особисто.

У серпні 2023 року HBO оголосив про скасування «Ідола» після одного сезону, що підтвердило суперечливу реакцію, як критиків, так і глядачів. Попри це, серіал залишив слід у дискусіях про межі мистецтва, сексуальності та зображення музичної індустрії на екрані.

(якщо ви не дивились серіал, то наступний текст містить спойлери – на ваш розсуд, можете перейти до наступоного блоку з саундтреком)

Секс у серіалі не просто еротичний або романтичний. Він про силу, контроль, підкорення, маніпуляцію та глибокі внутрішні травми. The Idol використовує сексуальність, як ключовий сюжетний елемент, щоб показати темний бік індустрії розваг.

Секс як влада
Головний герой Тедрос (Абель Тесфає) використовує сексуальність, як інструмент контролю над Джоселін (Лілі-Роуз Депп). Він створює для неї ілюзію свободи, водночас маніпулюючи нею через її бажання та страхи. Секс між ними — це не про кохання, а про домінування та психологічну залежність.

Секс як втеча
Джоселін, переживши травму від втрати матері, а також шалений тиск музичної індустрії, знаходить у сексуальних експериментах спосіб втечі від реальності. Для неї це не лише задоволення, а й спосіб контролювати своє тіло в ситуації, де вона майже нічого не контролює.

Секс як трансформація
У серіалі простежується думка, що біль, насолода та сексуальність можуть бути інструментами творчої еволюції. Тедрос переконує Джоселін, що через сексуальну свободу вона зможе досягти нових висот у мистецтві, хоча насправді він лише нав'язує їй свою волю.

Що підштовхує персонажів до таких сексуальних бажань?

Травматичний досвід. Джоселін змалку відчувала тиск матері та індустрії. Сексуальні експерименти стають для неї способом повернути собі автономію. Тедрос, маючи кримінальне минуле та досвід маніпуляцій, використовує секс, як метод підпорядкування людей.

Влада та контроль. Для Тедроса сексуальність — це механізм влади, спосіб контролювати емоційно нестабільних людей та підкорювати їх своїй ідеології. Для Джоселін це, навпаки, спосіб хоча б ілюзорно повернути собі владу над життям.

Фетишизація болю та задоволення. У серіалі багато сцен, де фізичний і психологічний біль змішуються із задоволенням. Це перегукується з концепцією секс та мистецтво, як вихід із зони комфорту.

Секс у The Idol не є випадковою провокацією. Це засіб дослідження глибоких психологічних травм, залежностей та динаміки влади. Він відображає спотворене сприйняття близькості у світі, де кордони між реальністю, бажаннями та маніпуляціями стають розмитими. Тому сексуальність у серіалі водночас приваблює, відштовхує та змушує задуматися про темну сторону шоу-бізнесу.

Кожен епізод супроводжувався окремим міні-альбомом, що включав пісні та інструментальні композиції, виконані як самим The Weeknd, так і іншими артистами, зокрема Лілі-Роуз Депп, Suzanna Son, Moses Sumney, Ramsey, Lil Baby та Troye Sivan. Цей підхід дозволяє слухачам глибше зануритися в атмосферу серіалу та оцінити музичну різноманітність проекту.

Музичний супровід «The Idol» отримав позитивні відгуки за свою інтеграцію в сюжетну лінію та здатність підкреслити емоційні моменти серіалу. Співпраця з різними артистами додала глибини та різноманітності саундтреку, що сприяло його популярності серед слухачів.
Загалом, саундтрек «The Idol» став невід'ємною частиною серіалу, підкреслюючи його тематику та емоційний настрій, а також демонструючи музичний талант та бачення Абеля Тесфає.

Всі треки із серіалу зібрані у плейлисті, можуть створити настрій для вечора для вашої пари.

Бажаю приємного перегляду - George Lvov.

PS: Для тих, хто цікавиться інтер'єрами – зйомки відбувались у власному будинку Абеля Тесфає "The Weeknd".